- ослабити
- —————————————————————————————осла́битидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
ослабити
Смотреть что такое "ослабити" в других словарях:
ослабити — ОСЛАБ|ИТИ (27), ЛЮ, ИТЬ гл. 1.Лишить прежней силы, ослабить: д҃шю ѡмрачихъ немл҃срдиѥмь и тѣло ѡслабихъ лѣностию. СбЯр XIII2, 179 об.; и не ѡслаби насъ сатана. (οὐχ εἷλεν!) ФСт XIV/XV, 82в. 2. Расслабить. Зд. Опустить … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Ослабити — облегчить, простить, ослаблять … Краткий церковнославянский словарь
ослабити — див. ослаблювати … Український тлумачний словник
ослабити — I = ослаблювати, ослабляти (робити слабшим у військовому, політичному, організаційному аспектах), послабляти, послаблювати, послабити, підривати, підірвати, підірвати, розхитувати, розхитати, похитнути, підточувати, підточити, знесилювати,… … Словник синонімів української мови
послаблювати — 1) = послабляти, послабити (спричинятися до меншого, слабшого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), ослаблювати, ослабляти, ослабити, зменшувати, зменшити, применшувати, применшити, полегшувати, полегшити, пом якшувати, пом якшити … Словник синонімів української мови
зредукувати — Зредукувати: змінювати в бік зменшення, послаблення [35] ослабити, скоротити [46 1;46 2] скоротити, зменшити, ослабити [47] зредукувати до зера: зменшити до нуля [XX] От тим то всю свою особисту кореспонденцію зредукував майже до зера [XX] … Толковый украинский словарь
підривати — I = підірвати 1) (руйнувати, знищувати тощо за допомогою вибуху), зривати, зірвати, рвати; висаджувати, висадити, пускати, пустити (зі сл. у повітря ) 2) (сили, здоров я, нерви тощо), розхитувати, розхитати, ослаблювати, ослабляти, ослабити,… … Словник синонімів української мови
мѧкъкыи — (50) пр. 1. Мягкий, нежесткий: ризы же не славны и мѧкъкы люби. КН 1280, 606а; ѹ˫азвенаго ѿѡ зми˫а исцѣлити. или лютѣишими. и тръпкыми или слабѣишими и мѧкими былии. КР 1284, 163в; и полотна тонка и мѧкка не искати. Там же, 196в; пришедъ спатъ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
виглядати — I а/ю, а/єш, недок., ви/глянути, ну, неш, док. 1) Висуваючись або виходячи із за чого , з чого небудь, дивитися кудись, через щось. 2) Виднітися або ставати видним, помітним. II а/ю, а/єш, недок., ви/глядіти, джу, диш, док., перех. 1) тільки… … Український тлумачний словник
видивити — влю, виш; мн. ви/дивлять; док., перех.: •• Ви/дивити о/чі ослабити, зіпсувати зір, пильно виглядаючи кого , що небудь, слідкуючи за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
